Чума́цькі пісні́ — народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків.
Художні особливості чумацьких пісень:
Теми чумацьких пісень – життя й побут чумаків, туга чумака за домівкою, гірка доля чумака-наймита,
Художні засоби: епітети, порівняння, антитеза, повтори.
Ліричні відступи – складові прийоми чумацьких пісень.
Природа підкреслює душевний стан чумаків, співвідноситься із їх переживаннями.
Головний герой – чумак, який розповідає про свою долю, про злигодні та небезпеки, шо лягли на його плечі. Це образ відважної й волелюбної людини, яка добре володіє зброєю і здатна не розгубитися в скрутну хвилину, відбити напад ворога.
Приклади чумацьких пісень: «Ой у степу криниченька», «Буркун-зілля», «Волики», «Гуляв чумак на риночку», «Їхав чумак із Криму додому», «Над річкою бережком», «Ой у полі криниченька», «Ой ясно, ясно сонечко сходить», «Ох і не стелися, хрещатий барвінку» («Поїхав чумак та в Крим на базар…»), «У Києві на ринку» та ін.