Давньогрецьке мистецтво прагнуло досягти досконалої гармонійної краси.
Характерні риси давньогрецького мистецтва:
- втілення досконалості і гармонії;
- людина зовні досконала та наділена високими моральними якостями.
- зображення краси і довершеності людського тіла, як втілення образу богів.
- строгість архітектурних форм;
- гармонія пропорцій людського тіла була взірцем для наслідування у творах мистецтва.
- поклоніння богам.
Характерні риси давньогрецької культури:
- Пластичний, тілесний характер: ідеалом є гармонійно розвинена людина. Його формування забезпечувала система освіти та виховання;
- Ведучими естетичними категоріями були краса, гармонія та міра. Звідси органічна єдність елементів мистецького твору;
- Становлення науки як самостійної сфери. Розвинулося дослідне природознавство, сформувалося систематичний виклад медицини, геометрії та інших наук. Будь-яка виробнича галузь (землеробство, будівництво, торгівля, ремесло) ставала областю прикладної математики;
- Створення сучасної форми філософії. Перехід до раціонального пізнання світу означав зміну людського розуму, появу способу мислення з урахуванням докази.
- Рівноправність громадян полісів, які боролися за вплив, визначили таку особливість, як агональність (змагальність). Вона сприяла формуванню індивідуального підходу, особистої думки, приватної ініціативи;
- Існування самостійних полісів. Поліс був політичним, релігійним, торговельно-економічним та мистецьким центром. Громадяни мали рівні права на володіння власністю та землею, мали змогу здобути освіту. Розвитку громадянського суспільства суперечила система станових відносин, характерна для давніх культур.